підставка

I
(предмет, на який щось ставлять / кладуть), підкладка; підніжжя, штатив (із тримачами — для приладдя, хімічного посуду тощо); пюпітр (для нот); підніжок (для ніг); підручник (у токарному верстаті)
II

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • підставка — и, ж. 1) Предмет, на якого ставлять що небудь або який підставляють під щось. 2) Те, чим підпирають що небудь; підпірка. 3) муз. Деталь струнних музичних інструментів, що має вигляд вертикальної дерев яної пластинки, на яку спираються струни. ||… …   Український тлумачний словник

  • підставка — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • триніжник — Підставка на трьох ніжках …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • свічник — (підставка для свічки, свічок), підсвічник, ставник, поставник, світо[и]ч; світильник, канделябр (для кількох свічок / електроламп) …   Словник синонімів української мови

  • триніжок — (підставка / стілець на трьох ніжках), тринога, триноги, триніг; таган (для підвішування казана) …   Словник синонімів української мови

  • козла — зел, ко/зли, ів, мн. 1) Сидіння для погонича спереду брички, фаетона тощо; передок. 2) Колода на чотирьох похилих ніжках, що використовується в парі з іншою як підставка для чого небудь; кобилиця (у 2 знач.). •• Ста/вити збро/ю в ко/зла (в… …   Український тлумачний словник

  • постамент — у, ч. 1) Висока підставка або підніжжя, на яких установлюють пам ятник або скульптуру; п єдестал. || Художньо оздоблена підставка для чого небудь. 2) Художньо оздоблена основа вази, колони і т. ін …   Український тлумачний словник

  • підніжок — I (пристрій у вигляді східців у ваґоні, авті тощо), приступка; підніжка, підставка (для ніг) Пор. східець II ▶ див. підставка I, раб I, 2) …   Словник синонімів української мови

  • берло — I б ерло а, с., іст. Палиця, оздоблена коштовним камінням і різьбою; символ, знак влади. II берл о а/, с. Спеціальна підставка, на яку садовлять дресированого хижого птаха для полювання; у давні часи на таке пристосування садовили також крупних… …   Український тлумачний словник

  • важниця — I в ажниця і, ж., розм. 1) Поважнка, значна особа. 2) Важлива справа. II важн иця і, ж., заст. 1) Підставка для підважування воза під час змащування коліс. 2) рідко. Те саме, що вага 5) …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.